Роки… Вони швидкоплинні… Не підвладні часу…Йдуть так стрімко, нікого не запитуючи, ні на що не зважаючи. І скільки всього було за ті пережиті роки!
Сімдесят один рік тому закінчилася Друга Світова війна, але пам'ять про подвиг воїнів, які полягли на фронтах заради довгоочікуваної перемоги, живе в серцях людей. Адже війна – це горе, яке не обійшло жодної родини, забравши на фронт найрідніших людей.Саме тематика воєнного лихоліття, перемоги звучала у поетичних рядках,спогадах присутніх членів клубу за інтересами «Від усієї душі», чергове засідання якого відбулося 5 травня 2016 року за назвою «Слід війни в моїй родині». За традицією головними героями зустрічі були односельці Орел Ніна Іванівна та Батюк Любов Василівна, раннє дитинство яких прийшлося на воєнні роки. Життєвим зорепадом пролетіли роки, сивина лягла у коси, а життя продовжується в онуках та правнуках…Цим жінкам були присвячені фільми з миттєвостей їх цікавого, але непростого життя, розкрили їх життєві історії.
 
Зустріч пройшла душевно, з приємними сюрпризами – музичним вітанням від вихованців дитячого садочка «Сонечко», учнів Петриківської дитячої музичної школи,сценки у виконанні учнів Петриківської НСОШ. А пісні воєнної пори у виконанні Раїси Гречанової, Тетяни Захарченко, Евдокії Первуніної, Софії Нагай, Григорія Раїльченка та Володимира Глущенка повернули всіх присутніх у ті пам’ятні роки. Зі слізьми на очах і трепетом в душі всі присутні слухали спогади про повоєнне дитиство наших учасників.
     
Не обійшлось і без поздоровлень іменинників весняної пори, які отримали іменні медалі. Кожен учасник отримав листівочку «Серце в долонях» на честь Дня Перемоги та Дня пам`яті і примирення.
     
У ці травневі дні в читальній залі Петриківської районної бібліотеки експонується виставка-вернісаж «Йде травень крізь хвилини, дні і роки».
Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об'єднані Нації. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.
|
