Петриківська районна бібліотека щиро вітає з ювілеєм!
Неповторне селище Петриківка відмічає 240-й ювілей
Немає нічого милішого за рідний край. Особливими чарами віє від нього посміхається сонце і засліплює своєю усмішкою все навкруги. Голубіє небо, в якому шугають жайворонки, і дзюрчить струмочком їхня срібла пісня над пшеничними полями. І мимоволі відчуваєш, як у тебе в душі теж починає бриніти якась невидима струна.
Степи… І перед очима постають безмежні поля, порослі полином і польовими маками. Вусаті зернисті колоски творять золоте море стиглої пшениці. А яке тут повітря! Згіркле від полину, запашне, напоєне прекрасним запахом жита, пшениці і сояшника.
А там – калина у лузі, тополі на околиці, криниця на перехресті доріг, терпкий запах польових квітів. Такою бачать свою Петриківку її жителі…Розуміють серцем цю красу і люблять всією величчю душі. Серед цього мальовничого куточку на степовій рівнині приорільського краю розкинулося селище Петриківка…
За усним переказом заснував Петриківку запорозький козак Петрик.
У 1766-1775 роках Петриківка була у Протовчанській паланці.
Перенесення у 1772 році до петриківської слободи з Курилівки — одного із зимівників останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського — дерев'яної церкви на честь Георгія Побідоносця, деякі історики називають датою заснування Петриківки. Затоплення прибережної Курилівки змусило її мешканців переселятися у слободу Петриківку і Єлизаветівку. З часу повалення Запорозької Січі Петриківка ніколи не знала кріпацтва — їй було надано статус казенної слободи.
На сьогодні у Петриківці збереглася Церква Різдва Богородиці, побудовою якої опікувався сам Петро Калнишевський ще в 1772 році. На жаль, сьогодні ця культова споруда, що є пам’яткою архітектури України національного значення, знаходиться в доволі занедбаному стані та потребує реконструкції.
В XIX—першій чверті XX століття містечко було другим за кількістю мешканців населеним пунктом Новомосковського повіту та центром Петриківської волості.
Станом на 1886 рік в містечку мешкало 11668 осіб, налічувалось 1768 дворів, 3 православні церкви, синагога, богодільня, поштова станція, 29 лавок, 3 бондарні, 2 постоялих двори, відбувалось 3 ярмарки на рік.
Чимало часу сплило…
