Це перлина і твердиня, це оазис і берегиня, це Свята Матір і вічно юна квітка, глибина духовності і чаша безсмертя рідного народу. Хто це? Це наша люба, велична українська мова. Слово! Ми тримаємо його у своїх руках, леліємо у серцях, передаємо від душі до душі. Яке воно рідне! Все аж світиться. Запахуще. Чарівне. Напоєне цілющими соками землі, вмите небесною блакиттю, злеліяне людською пам'яттю. Неповторне і невмируще. Зіткане з радощів і жалів. Словом творю молитву. Дивуюся його силі — адже з нього постав світ.
Мова — одна з найбільших святинь народу. Немає мови — припиняє існування й сама нація. Ці зрозумілі істини ніколи не повинні забуватися.
Свята рідної мови завжди приваблюють, хвилюють підростаюче покоління. Ось і 22 лютого до Міжнародного дня рідної мови у Петриківській бібліотеці для дітей проведено свято «Передаймо нащадкам наш скарб – рідну мову» для учнів 6 класу Петриківської СЗОШ.(учитель української мови та літератури Пелих О.М.). Розпочали свято піснею «Ми- українці» у виконанні Сороки Лєри, Литвин Насті, Кудрявцевої Насті, Сагірової Іри, (музичний керівникЗолотарьова Ю.С),натхненно, з великою любов’ю декламувала Сорока Лера «Молитву до мови» Катерини Мотрич . Український народ любить жартувати. Яка б не була втомлена людина, але, почувши влучний жарт, усміхається. Так, розвеселяли присутніх гуморесками П.Глазового «Заморські гості» Стаднік Ліана, та «Кухлик» Дубовик Даня. .Під час заходу дітям демонструвалися відеоролики «Живи, українська мово, мова колискова» та «21 лютого-Міжнародний день рідної мови». Цитувалися вислови видатних людей про мову. В бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Пісенна, ніжна і дзвінка мова Тараса, Лесі і Франка» . Такі заходи збагачують душу та розум, виховують у юного покоління любов до рідного краю і мови, почуття гордості, що ми – українці, відповідальні за кожне слово і вчинок.
 
|
